пʼятниця, 17 січня 2014 р.

Україна на шляху до КНДР.

 Вчора, 16-го січня, менш ніж за годину ВРУ прийняла низку законів, які Українська правда охрестила як "Закони про диктатуру". Українцям прийдеться "затягнути паски" і намагатись не дихати, щоб не потрапити у в'язницю.
 Я не буду писати тут список пакету законів, бо, напевно, кожен уже мав можливість з ними ознайомитись. 
 Перший мій пост в цьому блозі був про "закон про наклеп", де Рада ухвалила, але під тиском журналістів, відхилила його. Я пам'ятаю слова Колесніченка, який сказав: "Ми ще повернемось до цього закону". І от повернулись. Такі людиська як він своє слово тримають. Ті "пакращення", які ми чуємо від них, і ті, які є в їхньому вузькому колі зовсім відрізняються. Ще стало зрозуміло ще давно. Але зараз, коли вчора таке сталось, на думку США та ЄС, просто відділило Україну від якогось статусу, а головне - шляху в сторону демократичної країни. Мені важливо, щоб вони зрозуміли, що це влада "сотворяє" таке, а не народ, і не та територія під назвою Україна, а купка страшних, нікчемних, неосвічених бандюків. 
 Я не хочу, що моя країна, стала однією з тих, де править тоталітарний режим. Україна - не така. Україна - це щирі, високоінтелектуальні люди, які принесли розвиток своїй землі, і внесли внесок у розвиток світу. В нас багата культура і історія. Україна - це праматір усіх європейських народів. Ми повинні бути Європою, адже ми її створили.  

 Ігор Дідковський, філософ, ідеолог, фінансист:
"Європа - сирота без України. Тому я не переживаю, бо Україна - це я.  Європа - це я. Світ - це я. Я переживаю за якість європейців, коли мене і вас там нема." 

Мені з цими законами тепер як громадянину, не можна писати цей текст. Мені не можна розповсюджувати, зокрема в інтернеті види екстремістської діяльності. Мені категорично тепер не можна буде не впустити до себе всіх людей, які будуть рватися до мого житла, адже якщо не впущу - отримаю 6 років неволі. А коли вийду на мітинг боротись за свою свободу - від 10 до 15-ти років ув'язнення. Ще більше, ніж дають вбивці. Якщо "міліціонер" буде до мене безпідставно чіплятись, я ж теж людина, можу цілком зірватись і нагрубити йому у відповідь, то мене посадять на 7 років. А ще таке: от уявіть, що порушили один з їх "законів", навіть не знаючи про це.Вас ніби-то викликали до суду, але ви про це не знали, і вам, без вашої присутності, винесли вирок. А ви зовсім не знаєте як, коли, і за що. (Тому, майте на увазі, якщо я довгий час не з'явлюсь - бийте в дзвони - адже маю я на меті порушити кільки цих закончиків. Тепер я зрозуміла, що каска - мій найулюбленіший головний убір)
БЕРКУТ, який бив моїх співгромадян на майдані, мою державну сім'ю, звільняється від відповідальності. Вони тепер настільки стануть недоторканними, що гіршою новиною буду вступ у Тайожний союз. 
  Але так не буде. Народ не стримати. У нас душі вільні. Я незалежна людина. І ніякі вказівочки товстосумів не будуть говорити мені як мені дихати, що одягати, що говорити, і тому подібне. Навіть ніяка держава світу не буде вказувати, що Я маю робити. Своїм життям керую Я.  Прийняття цих законів, як і листопадовий розгін ЄвроМайдану - величезна помилка Януковича. Він просто міг продовжувати ігнорувати, бо це у нього не погано виходило. Але вже пізно. На нього чекає повтання. 

P.S. В цьому пості я стрималась, щоб нічого говорити про Росію. Просто за останній час вона перестала для мене існувати. Я навіть втомилась її ненавидіти. Тож, просто знищила її у своїй пам'яті. 
А ще нічого не згадала про опозицію, бо теж зневірилась, і не хочу більше бачити тих Яценюків, Кличків, Тягнибоків. That's all.