Український транспорт: усi "+" та "-", усi "За" чи "Проти"

Транспорт в Україні, зокрема у Львові, не є дуже таким і поганим, проте з кожним днем скарги пасажирів набувають великих обертів. 

Маршрутнi таксi, трамваї автобуси - це найкращий спосiб пересування по твоїй потребi, в зручний тобi час. Буває так, що тобi потрiбно доїхати на роботу, навчання, або по своїх справах, але у тебе не виходить приїхати вчасно, бо у водiя того чи iншого транспорту, на шляху перешкоди. Борони Боже опинитись у транспортi в годину-пiк...Затори на дорогах, якi тривають годинами, бажають залишати кращого.Я не фанат маршруток, тобто менi в них комфортно тодi, коли не має великого скупчення людей, але в даний час менi просто необхiдно користуватись цим транспортом кожного дня.За зовсiм невелику суму ти можеш проїхати вiд кiнцевої  до кiнцевої,  або ж потрапити у ту чи iншу мiсцевiсть.

  Почнемо з плюсiв громадського транспорту:

• ефективний спосiб пересування;
• доступна цiна;
• швидкiсть перевезення (але не завжди, згадайте годину-пiк!)

Можливо у когось є ще щось додати, бо на цьому список плюсiв для мене завершився.

 Щодо мiнусiв, якi я помiчала, катаючись близько 3-4 разiв щоденно у транспортi, то їх дуже багато.

                                                                Отже, мiнуси:

  

•   транспорт, який постiйно запiзнюється i ви запiзнюєтесь разом з ним;
• який може зламатись посеред дороги i ви будете змушенi вийти i добиратись, як собi хочете;
• порушення водiями правил дорожнього руху, частіше це не включенний поворот, проскакування на червоне свiтло, та не зупиняючись щоб пропустити пiшохода;
• набитий людьми до не можливостi транспорт, який всеодно зупиняється, щоб набрати ще бiльше народу, щоб бiльше заробити;

                                               
                                                       До-речi про грошi...

•  водiй транспорту, який боїться, що йому не оплатять проїзд,вiдкриває лише переднi дверi, коли там не можливо запхатись в той час, як ззаду мiсця хоч вiдбавляй (i як говорила моя подруга "та там гуляти можна")

• те, що пасажири не поступаються, щоб ти змiг вийти на потрiбнiй зупинцi..так щей обурюються, що ти трохи їх штовхнув;
• навiть тодi коли ти маєш змогу вийти, водiй не зупиняє. Банальна вiдмазка "Я не почув" або "Потрiбно натискати кнопку" (велика кiлькiсть пасажирiв скаржиться саме на це.
• те, що на далекi маршрути, практично кiнець мiста, потрібно чекати на багато довше нiж 10-15 хвилин, виявляється видiленно 2 маршрутки з далекою вiдстанню на кожний номер, так вони ще й забитi, а на близькi вiдстаннi  їх 5-7, якi iнколи просто пустi.

  I це далеко не весь список мiнусiв. В середньому водiй транспорту за один маршрут порушує 7-10 правил, а уявiть скiльки вiн здiйснює цих маршрутiв за день.

Беручи до уваги те, що людям потрiбно не тiльки у центр, а й в окремi райони, то i транспорту має бути порiвну.

  
Одного разу, на зупинцi неподалiк Янiвського кладовища, я запитала у дiвчини ( студентки 3-го курсу, фаху перекар)про ситуацiю з транспортом:

 -Скажiть будь ласка, як довго ви уже чекаєте на маршрутку?

    Уже близько години, бо у попередню не помiстилась, бо це було не можливо, вона навiть не зупинилась.

 -А тут завжди так важко з транспортом, чи тiльки сьогоднi?

    Тут завжди так...практично щодня. Я завжди пiзно повертаюсь додому.

 -Як у вас вистачає терпiння ось стiльки чекати?

    Я не завжди так чекаю, спускаюсь вниз до церкви Анни i там сiдаю без проблем, але сьогоднi я не у зручному взуттi, тому не маю сили.I доводеться чекати.

    

Тому залишається зробити висновок, що нам доведеться терпiти це довго, якщо звичайно, водiї громадського транспорту не змiнять свого ставлення до роботи.