Академік Вернадський (до 1996 - "Фарадей" ( анг. Faraday station)) - єдина українська станція, розташована в мисі Марина острова Галіндез. за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована у 1953 році як британська станція «Фарадей»; в лютому 1996 року була придбана Україною за символічну ціну в один фунт стерлінгів у Британії і була передана Англійським Антарктичним Товариством та перейменована на «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України. Проведення наукових досліджень на Шостому континенті — це головне призначення української антарктичної станції «Академік Вернадський». Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антрактичного наукового центру.
Отже, ця наукова станція, була започаткована, тобто збудована британцями. У 1948 році - перша будівля. Британці спочатку використовували її для військових цілей, проте, стало зрозуміло що це цінність для наукових досліджень.
Людина, яка присвятила свій час для журналістів, що б розповісти нам про Антарктику - це Ігор Васильович Дикий, який уже тричі бував у експедиції на цьому континенті.
Народився 8 грудня 1974 року у місті Львові. У 1992 році закінчив з відзнакою Львівську середню школу-інтернат №1 і поступив на біологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.
У 1997 році закінчив з відзнакою ЛНУ ім. Івана Франка і поступив на стаціонарне відділення аспірантури при кафедрі зоології ЛНУ ім. Івана Франка. Протягом навчання в аспірантурі успішно склав усі кандидатські іспити та опублікував необхідну кількість наукових публікацій. У 2000 році завершив навчання в аспірантурі і був зарахований асистентом кафедри зоології ЛНУ ім.
Івана Франка.
Івана Франка.
Протягом 1995-1997 рр. під час навчання в університеті паралельно працював за сумісництвом керівником гуртка зоологів в Львівському міському дитячому еколого-натуралістичному центрі. 1996 р. – співвиконавець спільної з Комітетом охорони орлів українсько-польської акції обліків гнізд беркута в Польських Бещадах. 1996-1998 рр. – співвиконавець спільного українсько-німецького проекту "Дністер" (виконавець батрахологічної частини проекту)
З 2007 року на посаді доцента кафедри зоології біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. З 2008 року доцент кафедри зоології. Автор 84-х наукових публікацій. Працює над питаннями дослідження біорізноманіття, збереження і охорони теріофауни (хижі ссавці, тюлені та хіроптерофауна).
Антарктика
А тепер до цифр:
13,8 млн км2 (загальна площа)
12,1 млн км2 (суходіл)
1,7 млн км2 (льодовий шельф)
Середня висота 2500м
Мінімальна висота 5140м
Мінімальна темпаратура на антарктиці станом на липень 1983 року -89, 6 градусів за С.
Лід товщиною в 4 кілометри.
Станція "Академік Вернадський"
На станції практично працює 10-15 чоловік, а в сезон до 50-ти. Це і лікарі, кухарі, і різного роду науковці.
За словами Ігоря Васильовича, там бувають полярні ночі. Протягом 3,5 місяців сонця практично не видно, сонячне світло не поступає на поверхню землі. На щастя у науковців є автономне живлення, яке забезпечує їх теплом, світлом, і іншими ресурсами для життя.
На запитання "Чому британці передали станцію саме Україні?"
Ігор Васильович відповів: "Україна була одною з 17-ти держав, які претендували на цю станцію. Британці вибрали Україну, тому що наші українські науковці працювали там і раніш, тому дістали такий собі авторитет"
Настільки лекція була блискавичною і захоплюючою, що я не помітила як пролетів час. До цього я не знала, що у Антарктиці розташована наша українська станція, підчерпнула для себе багато нового. Дякую Ігорю Васильовичу за екскурсію засніженим континентом.
На останок пропоную вашій увазі відео, яке підтвердить мої слова, і роботу Ігоря Васильовича. Ось такі вельмишановні люди працюють в ЛНУ ім. Івана Франка, і я щаслива, що знаходжусь з такими людьми в одних стінах.
Немає коментарів:
Дописати коментар