Мустафа Найем. "Мобільна журналістика"

Завдяки громадській організації "Свобода слова", яка організувала проект "Практичні міжрегіональні вебінари з мультимедійних технологій", та кафедрі нових медіа, факультету журналістики, 15-го березня, спудеї-журналісти, отримали змогу зустрітись, і отримати безцінний майстер-клас від Мустафи Найема. 

Мустафа Найем - український журналіст, публіцист. Ведучий програми "Сьогодні" на телеканалі ТВі. Активний дописувач інформаційного порталу "Українська правда". Також, є учасником журналістського руху "Стоп цензурі". 

Провів для нас двогодинну відкриту лекцію на тему "Мобільна журналістика". Про те, по темі, розповів небагато. Студентів цікавила скоріш діяльність пана Мустафи, і як він йшов до журналістики, а ніж мобільні пристрої. Але все-таки оминути цього він не міг . 

"Сучасний журналіст має бути мобільним, і зараз це все можливо" 

Журналіста без пристроїв зараз не можливо собі уявити. Мустафа зауважує, що коли у нього з'являється якась думка, то у нього під рукою завжди телефон, і він бистренько пише у свій твіттер.

"Мобільні пристрої не допомагають роботі - це ілюзія" 

"Інтернет - це наше, воно ніколи не стане державним"

"Людини, якої немає на Facebook - це позор" 

На цьому і завершилось. Ми хотіли більше дізнатись про Найема, як про особистість.

"В журналіста немає робочого дня. Він не може почати роботу, наприклад, в 9:00, і завершити в 20:00. Журналіст працює увесь час"

Було дуже цікаво дізнатись розпорядок дня Мустафи:

Прокидається о 7 - 8 годині ранку, якщо у нього відкриті заняття в університетах. 

Об 11:00 зазвичай розпочинається робочий час, підготовка до ефіру, написання матеріалу, і таке інше. 

О 20:00 виходить в ефір. У 20:30 завершення. 

Усі свої інші справи він завжди відкладає на ніч. І заявив, що це не правильно. Це потрібно змінити, але поки що не виходить.

"Люди думають, що журналісти продажні і не розповідають усе про тих, хто при владі. І якщо чесно - нас ненавидять ті, і ті.

"Ми завжди між суспільством і державою".

Мустафу Найема знають, як провокативного "борця" з владою. Він хоче знати правду, і ненавидить брехню. 

Тому зразу же посипались актуальні запитання від студентів. Усіх дуже цікавило, чи не виникало проблем з правоохороними органами, та ГПУ.

-Чи страшно ставити запитання політикам, конкретно Януковичу, такі от каверзні запитання?

- Насправді не страшно. Чого тут боятись. 
Якщо ти кажеш людям неправду, то вони перестають тобі довіряти. І коли ти втрачаєш читачів, і тебе ніхто не знає - це ще гірше ніж просто втратити роботу.

"Воювати проти Януковича, набагато легше, ніж з конкретними проблемами"

-Журналіст хоче щось змінити?
- Звичайно. Але ти будеш хотіти змінити, щось конкретне, тільки перших 10 років. Тому що ти дізнаєшся, хто цим займається, і чи взагалі хтось цим займається. Тому я просто доношу людям цю інформацію. 

Телебачення/Газета

 -Телевізійна журналістика - це профанація і "надувательство". Не хочу образити своїх колег, тому що на телебаченні працюють хороші спеціалісти. 
Побажання тим, хто хоче працювати на телебаченні, то краще йти в газету, тому що там можна розгорнуто розповісти про подію.
В газеті працюють більше, але все-таки телебачення має велике покриття. 
Якби я знав, що насправді таке телебачення, я б не пішов туди.

Журналістська освіта

-Журналістська освіта потрібна?
- Ні (і тут вибухнув аплодисментами зал)
Це не являється базовою освітою - отримав і пішов. По суті в нашій професії усі ці якості дуже прості:

• вміння писати (а нас складати речення до речення, ще в школі навчили)
• совість
• співчуття
• ерудованість

-Факультети журналістики потрібні? 
- Якщо я зараз скажу ні, то ви самі розумієте (сміється). Чесно - потрібні. Але не 5 років.
За 1 рік можна підготувати якісного журналіста. А далі - уже його робота. 

Фото: Галі Белей. ЛНУ ім Івана Франка

-Чи пробували вас підкупити?
- Звичайно. І будуть пропонувати ще. Це нормально (сміється). Кожен хоче вами користуватись. Але це не означає, що на ті гроші, які вам заплатять, ви проживете забезпеченно на все життя.

І наостанок задали таке запитання.

-Чому ви вивчили українську мову?
- Я вважаю, що це нормально. Мені писати українською легше ніж розмовляти. У мене все одно думки на російській. Я не вважаю, те, що я вивчив українську якоюсь заслугою. От вивчив і все. Це нормально.

Це була прекрасна лекція. Мустафа один з моїх кумирів у медійному просторі. Я просто бігла на крилах щастя на лекцію. І не даремно!