(?)

Знову настає ніч. Протягом дня нас у полоні тримають безліч думок та запитань: Як  встигнути усе зробити? Чи залишиться час на відпочинок,
? Я сьогодні почну вчитись??? (це у моєму випадку). Трьохкратний знак запитання(?)
Чи я ляжу сьогодні спати раніше? У мене- не виходить. Щоночі у голову лізуть думки про навчання, друзів, сім*ю.
Планувати уночі, що зробити вдень, як себе поводити, що зробити, чи піти гуляти, чи сидіти за читанням книги, яку вже закинув як найдалі...А потім прокинутись зранку і нічого з цього не зробити - це моя фішка! День пророкує багато цікавого, але не здогадуєшся наскільки ти можеш класно прожити день...Звичайно, якби ти не був у постійній зайнятості. Взагалі люди зараз живуть в рутині...Чи їм подобається чи ні, вони про це не думають.
Ніч дарує нам можливість помріяти, про красиве життя, про престижну роботу, про відпочинок на Канарах, Багамах, і інших островах на яких ми хочемо побувати. Люди щодня працюють і хочуть заощадити гроші, щоб хоч раз у рік поїхати на море...І то коли ти навіть не виїжджаєш за межі своєї країни, але це вже яка місцевість. Люди працюють, вони не живуть, адже вони не можуть зупинитись, вони як у інкубаторі. А насолоджуватись життям коли? Прожити своє життя і ні разу не бачити світ - це печально. Кидайте усі справи і рушайте за вітром. Моя мрія рушити у навколосвітню подорож. Не просто побувати у розкішних місцях, і побачити це у офіційній красі, а доторкнутись до самих віддаленних куточків землі.
Знову настає темрява. У голові безліч думок, планів. От наче привикла до моментів, що уже не навчаюсь у школі, а в університеті, всеодно не можу звикнути до думки, що ось воно доросле життя, зовсім поруч. Був не простий рік. Сльози, сміх, проте це все позаду. Тепер усе буде гаразд. Наче себе заспокоюю, але знаю, що так найближчим часом не буде. Життя - не передбачувана штука, як не крути. Ми живем за сценарієм Господнім, який дав нам мізки, проте все наперед знає, якими будуть наші вчинки. Мені особисто дуже цікаво, чи йому цікаво за нами спостерігати, знаючи, яким буде наш наступний крок...
Саме жахливе це те, що ти не знаєш чи прокинешся зранку...Але не буду зациклюватись на трагічному. Не прогавлюйте щасливі дні, години, які дарує нам Господь! І ніколи не смійте скаржитись на своє життя, можна любити біль, якщо він є, значить так і має бути, і його можна змінити на щастя, а не говорити як тобі зле, і на цьому зупинитись.
Багато всього можна змінити на свою користь.
                                            Бажання - це єдина ваша допомога собі!
                                            За вас ніхто нічого не зробить!