Від великого до смішного один крок

Справді, від великого до смішного один крок. Переступаючи межі реальності, усвідомлюємо, що ми люди сприймаємо усе відповідно до змісту сказаного нам. Великі глобальні, економічні, політичні проблеми,  займають велике значення у нашому житті. Проте, використаний термін, щодо українців: «Там де українці, там завжди сміх» вбирає в себе низки обговорень. Скільки себе пам’ятаю, я наштовхувалась на проблеми з мовою. Деякі держави, до нашої української мови відносяться зі сміхом,  з іронією, та найчастіше, нерозумінням та несприйняттям всерйоз. І ось, головна думка від теми, всього лише один крок від великої держави, зі своєю історією, мовою врешті решт, зараз навіть від своїх громадян, отримує сарказм, іронію, нібито «Тільки у нас в Україні могло таке статись». Хоча, що говорити про українську державу, про її майбутнє, якщо народ, окремі політики, зірки шоу бізнесу  «прославляють» Україну не на рідній, солов’їній мові,  а на російській.

Сотні поетів, письменників, добивались, щоб Україна була незалежною, і освіченою державою, та зі своїм головним скарбом – мовою.

 Згадується мені, як Тарас Григорович Шевченко писав: «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь». Ми не живемо по цих словах. Так, я не кажу, про всіх, але більшість не вважає народні звичаї, обряди, пісні, які створювались людьми проживаючи в селах, переходили від покоління до покоління, щоразу до нашого часу удосконалюючи ми версіями. Нам потрібно брати приклад з тих людей, які залишили хороший відбиток у нашій історії. Любіть своє, та научайте інші покоління.

Ще хочу звернути увагу на те, що це стосується не лише держав в цілому, це відношення нас людей, один до одного.

 Добре, коли людина може посміятись, над жартами про себе, це великий дар. Але, залежить від того, як людина над тобою жартує. Можна перейти таку межу, коли це стає зовсім не смішним. Людину, можна вразити словом, неначе забити цвях у саме серце, словом можна вбити. Це стається переважно не роздумуючи над тим, що ти кажеш.

Підводячи підсумок усього цього, можу твердо сказати, що поки у нашій цивілізації не стане усе на свої місця, люди не виховають у собі мораль, честь, совість, та інші критерії, а цього нам вчитись і вчитись, то наш світ, і надалі буде жити під смогом усіх проблем суспільства, і не буде знати, що від великої серйозності вирішення проблем, до смішного обговорення, всього на всього один  крок.