Публікація - це торгівля людським розумом

Публікація — торгівля 
Розумом людським. 
Бідність буде виправданням 
Витівкам брудним? —

Імовірно. Та з горища 
Краще б — вище хмар — 
Чистим — до Творця Святого, 
Зрадити ніж дар.

Злет думок Тому належить, 
Хто їх надиха, 
Думці тіло подарує 
Впевнена рука.

Стати гендлярем, продавши 
Милість неземну, 
Дух людський навік зганьбити — 
За яку ціну?
(с) Емілі Дікінсон

 Навіщо викладати думки на папері, якщо своїми переливами фраз можеш нашкодити великій кількості людей?  Хоча й буває навпаки, що це тільки в плюс, і це приносить лише користь. Але бідність – це не виправдання. Якщо Ти плануєш заробити трішки грошенят на своїх есе, сказаних, не подумавши про наслідки, коментарях, тих, які стосуються суспільства, то не забувай, що неодмінно спаплюжиш душу. За яку ціну, Ти готовий видавати в світ свої критичні думки, щоб Тебе більше не сприймали за людину?  На превеликий жаль, в всесвітній павутині, може висловитись кожен. Не те щоб це було настільки погано, але вже дуже забагато. Це приносить більше шкоди,  аніж потіхи. Розглянемо ситуацію: до Тебе приходить впливовий дядечко з кишенями набитих грошей, і замовляє у Тебе матеріал. Мовляв, напиши про мене так і так. Словом, зараз по-офіційному це звуть джинсою. Ти погоджуєшся на це. Розхвалюєш у своїх матеріалах певну людину, хоча всі навколо знають що вся ця «пурга»,  яку Ти констатуєш у своїх публікаціях – суцільна брехня. Видаєш це під Своїм іменем. І тут відбувається найцікавіше: ніхто навіть уваги не зверне на те, що той «дядечко» якимось чином Тебе підкупив, а на устах суспільства буде тільки Твоє ім’я. Якщо Ти вважаєш, що це швидко пройде, то Тебе потрібно з мого боку запевнити – це не закінчиться, і пам’ятатимуть ще довго.

 Якщо Ти отримав дар з небес для викладу своїх думок, то знай, що це лиш для хорошої справи. Цим потрібно вміти користуватись. Своїми публікаціями, особливо, якщо Ти авторитетна особа, скажімо, у сфері журналістики, повинен зрозуміти, яка на Тобі лежить відповідальність. Одне не правильне слово - і ти у прірві.

 Продатись задля того, щоб Тебе більше не сприймали у світі? Зажити слави блазня, або ще гірше -  гендляря? Свою думку, яка була призначена для користі суспільства, як розмінну монету кидаєш в небуття, думаєш, що самоутвердишся, а насправді, все полетить шкереберть.

«Дух людський навік зганьбити? За яку ціну?»